Суд у Криму заарештував чоловіка, якого ФСБ називає «охоронцем Ленура Іслямова»

Київський районний суд анексованого Сімферополя заарештував місцевого мешканця Едема Кадирова, якого раніше 23 січня затримали співробітники Федеральної служби безпеки Росії, повідомляє кореспондент Радіо Свобода Антон Наумлюк.

Згідно з рішенням підконтрольного Росії суду, Кадиров залишиться під вартою на два місяці, тобто до 23 березня. Його підозрюють в «участі у незаконному збройному формуванні».

За версією російського слідства, він вступив до добровольчого батальйону імені Номана Челебіджіхана, після чого працював особистим охоронцем голови громадської організації «Аскер» Ленура Іслямова.

Вдень 23 січня ФСБ Росії заявила, що затримала «особистого охоронця» Іслямова. Сам громадський діяч згодом заперечив, що знає Кадирова, і додав, що в Криму немає членів батальйону імені Челебіджіхана.

Також 23 січня стало відомо про обшуки в Сімферополі у батьків представниці громадського формування «Аскер» Евеліни Аріфової і кримчанина Бекіра Абултарова.

У листопаді 2018 року адвокат Іслям Веліляєв заявив, що в анексованому Криму можуть почастішати кримінальні переслідування за участь в «незаконних збройних формуваннях».

Суд у Криму заарештував чоловіка, якого ФСБ називає «охоронцем Ленура Іслямова»

Київський районний суд анексованого Сімферополя заарештував місцевого мешканця Едема Кадирова, якого раніше 23 січня затримали співробітники Федеральної служби безпеки Росії, повідомляє кореспондент Радіо Свобода Антон Наумлюк.

Згідно з рішенням підконтрольного Росії суду, Кадиров залишиться під вартою на два місяці, тобто до 23 березня. Його підозрюють в «участі у незаконному збройному формуванні».

За версією російського слідства, він вступив до добровольчого батальйону імені Номана Челебіджіхана, після чого працював особистим охоронцем голови громадської організації «Аскер» Ленура Іслямова.

Вдень 23 січня ФСБ Росії заявила, що затримала «особистого охоронця» Іслямова. Сам громадський діяч згодом заперечив, що знає Кадирова, і додав, що в Криму немає членів батальйону імені Челебіджіхана.

Також 23 січня стало відомо про обшуки в Сімферополі у батьків представниці громадського формування «Аскер» Евеліни Аріфової і кримчанина Бекіра Абултарова.

У листопаді 2018 року адвокат Іслям Веліляєв заявив, що в анексованому Криму можуть почастішати кримінальні переслідування за участь в «незаконних збройних формуваннях».

Директор-розпорядник МВФ під час зустрічі з Порошенком закликала прискорити реформи  

Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лаґард під час зустрічі з президентом України Петром Порошенком закликала прискорити реформи.

«Я повторила, що МВФ готовий продовжувати підтримувати Україну разом з іншими партнерами в її спробах реформ під лідерством президента Порошенка. Я також наголосила на актуальності для України прискорення реформ і переходу до більш міцного росту, що необхідно для стійкого підвищення рівня життя людей», – цитує Лаґард прес-служба МВФ.

В Адміністрації президента зазначили, що під час зустрічі у швейцарському Давосі Порошенко і Лаґард обговорили перспективи економічного зростання України у 2019 році й висловили «задоволення станом розвитку співпраці Україна – МВФ та початком реалізації нової програми «Стенд-бай».

18 грудня 2018 року посол України у США Валерій Чалий повідомив, що у штаб-квартирі Міжнародного валютного фонду (МВФ) у Вашингтоні затвердили виділення Україні фінансової підтримки для продовження реалізації важливих реформ.

Обсяг нової програми – 3,9 мільярда доларів. Згідно з повідомленням, вона має стати основою для економічної політики уряду в 2019 році – передбачається, що ця політика буде зосереджена на зниженні інфляції та реформах оподаткування, фінансового і енергетичного секторів.

21 грудня Україна отримала перший транш за новою програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.

Директор-розпорядник МВФ під час зустрічі з Порошенком закликала прискорити реформи  

Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лаґард під час зустрічі з президентом України Петром Порошенком закликала прискорити реформи.

«Я повторила, що МВФ готовий продовжувати підтримувати Україну разом з іншими партнерами в її спробах реформ під лідерством президента Порошенка. Я також наголосила на актуальності для України прискорення реформ і переходу до більш міцного росту, що необхідно для стійкого підвищення рівня життя людей», – цитує Лаґард прес-служба МВФ.

В Адміністрації президента зазначили, що під час зустрічі у швейцарському Давосі Порошенко і Лаґард обговорили перспективи економічного зростання України у 2019 році й висловили «задоволення станом розвитку співпраці Україна – МВФ та початком реалізації нової програми «Стенд-бай».

18 грудня 2018 року посол України у США Валерій Чалий повідомив, що у штаб-квартирі Міжнародного валютного фонду (МВФ) у Вашингтоні затвердили виділення Україні фінансової підтримки для продовження реалізації важливих реформ.

Обсяг нової програми – 3,9 мільярда доларів. Згідно з повідомленням, вона має стати основою для економічної політики уряду в 2019 році – передбачається, що ця політика буде зосереджена на зниженні інфляції та реформах оподаткування, фінансового і енергетичного секторів.

21 грудня Україна отримала перший транш за новою програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.

У Києві напали на агітаційний намет «Народного фронту»

У центрі Києва невідомий напав на агітаційний намет партії «Народний фронт», розламав його і втік. Про це повідомляє столична поліція і прес-служба самої партії.

«До поліції надійшло повідомлення, що невідома особа пошкодила агітаційний намет, а після скоєного втекла з місця пригоди. За вказаною адресою прибула патрульна поліція та слідчо-оперативна група територіального управління, яка задокументувала подію», – йдеться у повідомленні правоохоронців.

Подію кваліфікували як хуліганство, особу порушника встановлюють.

У прес-службі «Народного фронту» стверджують, що нападник «поводився зухвало» і повністю розтрощив пункт агітації. Крім того, повідомляють про інший випадок агресії щодо агітаторок партії на київському Хрещатику.

«Партія «Народний фронт» розцінює ці напади як свідчення початку брудної виборчої кампанії, у яку намагаються занурити країну окремі сили. Водночас викликає занепокоєння та обурення те, що два інциденти трапилися в один день, і це може свідчити про скоординовану атаку проти агітнаметів нашої партії», – йдеться у заяві партії.

Партія «Народний фронт» була створена 2014 року Арсенієм Яценюком і Олександром Турчиновим. Її парламентська фракція налічує 80 народних депутатів.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

Восени 2019 року в Україні мають відбутися парламентські вибори.

У Києві напали на агітаційний намет «Народного фронту»

У центрі Києва невідомий напав на агітаційний намет партії «Народний фронт», розламав його і втік. Про це повідомляє столична поліція і прес-служба самої партії.

«До поліції надійшло повідомлення, що невідома особа пошкодила агітаційний намет, а після скоєного втекла з місця пригоди. За вказаною адресою прибула патрульна поліція та слідчо-оперативна група територіального управління, яка задокументувала подію», – йдеться у повідомленні правоохоронців.

Подію кваліфікували як хуліганство, особу порушника встановлюють.

У прес-службі «Народного фронту» стверджують, що нападник «поводився зухвало» і повністю розтрощив пункт агітації. Крім того, повідомляють про інший випадок агресії щодо агітаторок партії на київському Хрещатику.

«Партія «Народний фронт» розцінює ці напади як свідчення початку брудної виборчої кампанії, у яку намагаються занурити країну окремі сили. Водночас викликає занепокоєння та обурення те, що два інциденти трапилися в один день, і це може свідчити про скоординовану атаку проти агітнаметів нашої партії», – йдеться у заяві партії.

Партія «Народний фронт» була створена 2014 року Арсенієм Яценюком і Олександром Турчиновим. Її парламентська фракція налічує 80 народних депутатів.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

Восени 2019 року в Україні мають відбутися парламентські вибори.

Мінекономрозвитку пропонує Порошенку ветувати закон про мораторій на продаж землі

Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів пропонує президенту Петру Порошенку ветувати закон про подовження мораторію на продаж землі. Про це йдеться у висновку Кубіва щодо цього закону, повідомляє Міністерство економічного розвитку і торгівлі.

Такий висновок міністерства прокоментував також заступник міністра Максим Нефьодов. Він зокрема апелює до статті 41 Конституції України, яка гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

«Забороняти власникам паїв їх продавати – пряме порушення їх прав. Європейський суд з прав людини визнав, що абсолютна заборона продажу або будь-якого іншого способу відчуження земель сільськогосподарського призначення в Україні порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», – зазначив Нефьодов, цитуючи позицію свого відомства.

Згідно з повідомленням МЕРТ, відсутність ринку завдає шкоди не тільки економіці, а й самим власникам земельних паїв, які здають свої ділянки в оренду за заниженою ціною.

«Відсутність ринку землі спонукає фермерів інвестувати в вирощування переважно однолітніх культур – соняшник або рапс, які найбільше виснажують землю. Тільки з 2004 року по 2012 рік Україна втратила до 43 тисяч гектарів площ багаторічних культур. За розрахунками Світового банку, інвестуючи в однолітні культури замість багаторічних, фермер щороку втрачає близько 1 тисячі доларів доданої вартості з кожного гектара», – йдеться в заяві міністерства.

17 січня Верховна Рада не підтримала скасування чергового річного продовження мораторію на продаж землі.

Попередня заборона на продаж землі діяла до 1 січня 2019 року.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд чи Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.

Мінекономрозвитку пропонує Порошенку ветувати закон про мораторій на продаж землі

Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів пропонує президенту Петру Порошенку ветувати закон про подовження мораторію на продаж землі. Про це йдеться у висновку Кубіва щодо цього закону, повідомляє Міністерство економічного розвитку і торгівлі.

Такий висновок міністерства прокоментував також заступник міністра Максим Нефьодов. Він зокрема апелює до статті 41 Конституції України, яка гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

«Забороняти власникам паїв їх продавати – пряме порушення їх прав. Європейський суд з прав людини визнав, що абсолютна заборона продажу або будь-якого іншого способу відчуження земель сільськогосподарського призначення в Україні порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», – зазначив Нефьодов, цитуючи позицію свого відомства.

Згідно з повідомленням МЕРТ, відсутність ринку завдає шкоди не тільки економіці, а й самим власникам земельних паїв, які здають свої ділянки в оренду за заниженою ціною.

«Відсутність ринку землі спонукає фермерів інвестувати в вирощування переважно однолітніх культур – соняшник або рапс, які найбільше виснажують землю. Тільки з 2004 року по 2012 рік Україна втратила до 43 тисяч гектарів площ багаторічних культур. За розрахунками Світового банку, інвестуючи в однолітні культури замість багаторічних, фермер щороку втрачає близько 1 тисячі доларів доданої вартості з кожного гектара», – йдеться в заяві міністерства.

17 січня Верховна Рада не підтримала скасування чергового річного продовження мораторію на продаж землі.

Попередня заборона на продаж землі діяла до 1 січня 2019 року.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд чи Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.